(один з двох)

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

1. adj

1) будь-який (з двох); один з двох; той чи інший; той чи той

2) і той і інший; обидва; кожний; будь-який

2. adv

1) також, теж (при запереченні)) they didn't tell me either — вони мені теж не сказали

2) замість

3. pron

1) будь-який

2) хто-небудь (з двох); що-небудь (одно) (з двох)

4. conj

або

* * *

1) будь-який ( з двох), один з двох; той або інший

2) , той, інший; обидва; кожний, будь-який

1) будь-який

2) хто-небудь ( з двох); що-небудь ( одне) ( з двох)

1) також, теж (в запереч. реченнях)

2) . (звич. заперечення у відповідь на твердження)

1. n

вказує на вибір (з двох можливостей)

2. pron

1) котрий з двох; котрий з кількох

2) будь-який з двох

3. conj

чи

* * *

apx. один з двох; будь-який з двох

1) inter який з двохє, котрий з декількохє

2) indef будь-який з двох

1) вводить непряме питання (часто whether... or not;-... or whether); чи

2) вводить умовно-допустові підрядні речення або звороти (звичайно whether... or no(t)); чи

3) в слововсполученнях

1) будь-який ( з двох), один з двох; той або інший

2) , той, інший; обидва; кожний, будь-який

1) будь-який

2) хто-небудь ( з двох); що-небудь ( одне) ( з двох)

1) також, теж (в запереч. реченнях)

2) . (звич. заперечення у відповідь на твердження)

apx. один з двох; будь-який з двох

1) inter який з двохє, котрий з декількохє

2) indef будь-який з двох

1) вводить непряме питання (часто whether... or not;-... or whether); чи

2) вводить умовно-допустові підрядні речення або звороти (звичайно whether... or no(t)); чи

3) в слововсполученнях

Достоєвський, Федір Михайлович (1821, Москва-1881) - рос. письменник, мислитель, публіцист. Увійшов у європейську філософську традицію (й світову філософію в цілому) завдяки глибокому художньо-філософському осмисленню фундаментальних екзистенційних проблем людського буття. Формування світогляду Д. визначає поєднання ідей "натуральної школи" (молодий Д. - спадкоємець Гоголя й шанувальник Бєлінського) і радикалізму, властивого романтизмові. Арештований у 1849 р. за участь в гуртку петрашевців, він переживає спочатку, внаслідок інсценізації страти, момент екзистенційного пробудження. Пізніше, після зіткнення з реаліями каторжного життя, з одного боку, і осмислення релігійно-моральних інтенцій народної свідомості, з другого, вступає у період "переродження переконань". Останній привів до зміщення уваги з перетворення зовнішніх умов суспільного життя, як основного засобу подолання дисгармоній людського буття, на перебудову внутрішнього, духовного світу людини, а також до переконаності у розбіжності шляхів Росії та Заходу. Д. наголошує на тому, що західноєвропейська цивілізація, внаслідок органічно властивих їй вад - утилітаризму і відсутності "братського" першопринципу єднання людей, перетворила суспільство на індивідуалістичний "мурашник" і тому не лише не має позитивного значення для рос. людини, а й не заслуговує на гідне місце в подальшому історичному поступі. Як рушій історії, людська свобода є двоїстою і може бути чинником як відходу людини від Бога, так і її наближення до нього й тому повноцінного, духовно насиченого існування. Повноцінність буття людини в історії полягає не в позірній величі видатних історичних осіб, а в духовному самоздійсненні кожної особистості. Втім, хоча в історії немає "маленьких" людей (оскільки навіть нікчемність соціального статусу не применшує самоцінності будь-якої людини, зумовленої її неповторністю), в різних культурах переважає один з двох можливих основних варіантів духовної самореалізації індивіда - або демонічна снага, за принципом "все дозволено", що зумовлює відречення людини від Бога аж до богоборства й самообожнення; або ж - подолання негативних спонук "свого підпілля", виявлення і дбайливе плекання морального й духовного багатства людської душі, що може сягнути, зрештою, щаблю святості Д. ля Заходу типовим є перший варіант, для Росії - другий. Рос. народ, на переконання Д., має врятуватися не в комунізмі, не в механічних формах європейського соціалізму, а через єднання вищих станів суспільства з народом та їхнє прилучення до ідеї православ'я, справжніх християнських ідеалів всебратської злуки в любові та загальної вселюдської гармонії. Ці думки Д. здійснили безпосередній вплив на В. Соловйова та його осмислення рос. ідеї, а також на наступних її адептів. Внесок Д. у світову культуру й, зокрема, філософію полягав не стільки в розробці однієї із самобутніх національних ідей, як у своєрідному філософському осмисленні екзистенційних обріїв існування людства, в розширенні й поглибленні "самого метафізичного досвіду" (Флоровський). Як один із провісників екзистенційного філософування, він був переконаний, що в історії, зрештою, торжествують не мільйони людей, не потужні матеріальні сили, а "непомітна спочатку думка і часто якогось, вочевидь, найнікчемнішого з людей". Такий підхід становив внутрішній стрижень власне художньої творчості Д., яку він розумів як "реалізм у вищому сенсі". Саме такий "реалізм" був спроможний розгледіти за зовнішніми обставинами й подіями у їх найскладніших переплетіннях найглибші спонуки і найтонші нюанси дій неповторної людської індивідуальності. Якісно новими є твори Д. і за своєю формою, вимагаючи від читача активної співучасті з автором у розв'язанні порушених проблем, формування спромоги до особистого вибору у складних моральних колізіях Г. либина і своєрідність мислення Д. як письменника й філософа зробили його творчість надбанням культури усього людства.

[br]

Осн. тв.: "Біднілюди"(1847); "Записки з підпілля" (1864); "Гравець" (1866); "Злочин і покарання" (1865); "Ідіот" (1874); "Біси" (1871 - 1872); "Щоденник письменника" (1876); "Брати Карамазови" (1879-1880) та ін.

банк. одержувач платежу; одержувач грошей; ремітент; векселетримач

особа, якій сплачується вексель (bill of exchange), тратта (bank draft), чек (cheque) тощо

═════════■═════════

account payee на рахунок одержувача; alternative payee один із двох одержувачів платежу; fictitious payee фіктивний одержувач платежу

═════════□═════════

account payee only тільки на рахунок одержувача; payee of money order одержувач грошового переказу

payee: payer

═════════◇═════════

ремітент < лат. remittens (remittentis) — той, що відсилає (СІС: 581)

* * *

cj офіц. / або, один з двох або обидва разом

n; амер.

1) суддя

2) один з двох суддів на острові Мен

що має спільну стіну

cj офіц. / або, один з двох або обидва разом

n; амер.

Дай Чжень, Дай Дун-юань, Дай Шеньсю (1723, Сюнін, провінц. Аньхой - 1777) - кит. філософ та вчений (математик, історик, географ, лінгвіст). Д.Ч. очолював один з двох головних напрямів "ханьського вчення" "хань сюе", що зародився в XVII ст. та мав тенденцію повернення до традицій лексичної та історико-філософської обробок конфуціанських текстів часів епохи Хань (III ст. до н. е. - III ст. н. е.). Цей напрям був ідейною опозицією неоконфуціанству, що панувало в цей час і перекручувало, на думку Д.Ч., конфуціанську класику під впливом даосько-буддійської традиції. Д.Ч. критикував дуалізм неоконфуціанства в сфері функціонального розмежування дій "дао" і "ци" З. а Д. Ч., "дао" - це поняття, яке вказує на реальні тіла, а космічні сили "інь" та "ян" і п'ять рушійних основ "у сін" (метал, дерево, вода, вогонь, земля) є реальними тілами "дао". "Дао" не "породжує частки", не є первісним по відношенню до них, а відбиває закономірності руху та змін об'єктивних речей та явищ, оскільки поза речами та явищами не існує окремого вищого принципу. Д.Ч. заперечував протистояння вищого принципу почуттям, що було властиво неоконфуціанству, і стверджував, що вищий принцип не порушує почуття, а є законом для них. Природа людини визначається добром, яке породжується гуманністю "жень" та встановлюється справедливістю "і". Вчення Д.Ч. було маловідомим за його життя; в XX ст. набуло популярності завдяки своїм науковим обґрунтуванням та висновкам.

[br]

Осн. тв.: "Коментарі до значення ієрогліфів в творах Мен цзи"; "Звернення до начал добра"

ПРЕДИКАТ ( від лат. praedicatum - сказане) - в традиційній логіці один з двох термінів судження, а саме той, в якому йдеться про предмет мови (суб'єкт). В математичній логіці П. часто розуміють як логічну (предикатну) функцію, тобто як функцію, що визначена на якійсь предметній області і значеннями якої є істиннісні значення. Предикатні функції подаються висловлювальними формами, тобто виразами, які містять одну або кільїса вільних змінних і стають висловлюваннями при підстановці замість змінних об'єктів певних фіксованих сукупностей. Предикатні функції від однієї змінної (позначають Р (х)) часто називають властивостями або одномісними Π. (П. в традиційному розумінні), а предикатні функції від л-змінних (записують Р(х, х„) - відношеннями або л-місними П. Поняття "П." є одне з основних у сучасній логіці. Логіка бінарних П. має особливе значення і оформлюється в особливу теорію - логіку відношень, яка є базовою для теорії графів.

1. n

1) розташування низкою

2) упряжка цугом

3) тандем, велосипед на двох

2. adj

послідовно розташований (з'єднаний)

3. adv

цугом, низкою

* * *

1) розташування низкою, один за одним

2) запряжка цугом, тандем

3) тандем, велосипед для двох

4) вантажівка з причепом; автомобіль із причепом

5) фiз. тандемний прискорювач ( tandem accelerator)

6) двоє працівників, що виконують послідовні операції

7) пара

1) розташування низкою, один за одним

2) запряжка цугом, тандем

3) тандем, велосипед для двох

4) вантажівка з причепом; автомобіль із причепом

5) фiз. тандемний прискорювач ( tandem accelerator)

6) двоє працівників, що виконують послідовні операції

7) пара

1. n

1) подвійна кількість

2) двійник; дублікат; копія

3) прототип, прообраз

4) театр. актор, що виконує у п'єсі дві ролі; дублер

5) дупель (доміно)

6) дуплет (більярд); подвійний удар

7) дублет

8) pl парна гра (теніс)

9) двійка (веслування)

10) спорт. два виграші (два програші) підряд

11) військ. швидкий крок

12) виверт, викрут, хитрощі

13) складка, згин

14) складений удвоє предмет

2. adj

1) подвійний, подвоєний; здвоєний; що складається з двох частин

2) парний

3) двоякий, двоїстий

4) удвічі більший, посилений, двійчастий

5) двозначний

6) двоєдушний, двоїстий

7) бот. махровий, повний

3. adv

1) вдвічі, вдвоє, подвійно

2) удвох; парою, попарно

4. v

1) подвоювати (ся); збільшувати (ся) удвічі; зростати удвічі

2) бути удвічі більше, переважати удвічі

3) військ. здвоювати (ряди)

4) театр. виконувати дві ролі; бути дублером; дублювати (в кіно)

5) заміщати

6) згинати (складати) вдвічі (тж double up)

7) мор. обходити (обгинати) (мис)

8) підбивати, підшивати ще один шар

9) вселяти другого мешканця, ущільнювати

10) військ. рухатися швидким кроком; бігти

11) заплутувати слід, робити петлі, петляти; збивати з сліду

12) хитрувати, обманювати, виляти

13) повторювати

14) робити дублікат

* * *

1) подвійна кількість

2) дублікат; дублет; копія

3) прототип, прообраз

4) двійник

5) миcт. актор, що виконує в п'єсі дві ролі; миcт. дублер; кiнo дублер

6) дупель ( доміно); дуплет ( більярд); подвійний удар; миcл. дублет

7) pl парна гра ( теніс)

8) двійка (веслування; тж. double scull)

9) cпopт. два виграші або два програші підряд

10) подвійне парі ( на перегонах або інших змаганнях)

11) швидкий крок

12) петля ( переслідуваної тварини); виверт, хитрість; петля, вигин, поворот ( ріки)

13) складка; згин

14) кімната на двох

15) acтp. подвійна зірка

1) l. подвійний, подвоєний; здвоєний; який складається з двох частин

2) подвійний

3) подвійний; удвічі більший; подвоєний; посилений

4) двозначний

5) дволичний, двоєдушний, двоїстий; подвійний

6) мyз.; = duple 2; який звучить на октаву нижче

7) бoт. махровий

1) удвічі, подвійно

2) удвох; парою, попарно

1) подвоювати; збільшувати вдвічі; подвоюватися; зростати, збільшуватися вдвічі; вiйcьк. здвоювати ( ряди)

2) бути вдвічі більшим, перевершувати вдвічі

3) миcт.,; кiнo виконувати дві ролі; виступати в тій же ролі, бути дублером; кiнo дублювати

4) заміщати

5) бити кулю дуплетом ( більярд)

6) згинати, складати вдвічі ( часто double up); згинатися, складатися; робити вигин

7) мop. обгинати, обходити

8) підбивати; підшивати або підкладати ще один шар; обшивати, робити обшивку

9) вселяти іншого мешканця, ущільнювати; поміщати іншого пасажира в те саме купе, у ту саму каюту

10) вiйcьк. рухатися швидким кроком; бігти

11) заплутувати слід, робити петлі ( часто про звіра); збивати зі сліду; хитрити, обманювати, виляти